Блоги

Кожна людина хороша за своєю природою і від народження. Спочатку дитина дивиться на своїх близьких і бачить себе через їхнє ставлення, як у дзеркалі. Якщо батьки, брати чи сестри добрі до нього, то у нього складається ідеальна картина влаштування світу: я розумний, хороший, у мене все вийде, оточуючі раді мені і мене завжди захистять. І одного разу все руйнується...
🗓️ 17.11.2025
✍️ Автор: Інна Клименко
👍 2
👎 0
👁️ 2188
⏳ 4 хв. читання

Дитяча травма, як татуювання на тілі і як з цим жити.

Кожна людина хороша за своєю природою і фактом народження. Спочатку, дитина дивиться на своїх близьких і бачить себе через їхнє ставлення, як у дзеркалі.  Якщо батьки, брати-сестри добрі до нього, то у нього складається ідеальна картинка устрою світу: я розумний, хороший, у мене все вийде, оточуючі раді мені і мене завжди захистять.

І одного разу все руйнується:

  • Рідна або близька людина може зробити боляче, принизити або навіть зрадити
  • Виявляється, не такий вже красивий, розумний і хороший
  • В одну хвилину світ стає іншим - ворожим

Це всі наслідки психологічної травми, до неї неможливо підготуватися, вона застає дитину зненацька, перевертає все з ніг на голову, занурюючи в стан безпорадності та нездатності захистити себе.

Читайте також: Дитячі страхи і що з цим робити. Топ 3 способи..

У момент травми дитина впадає в емоційний ступор і як наслідок не може розлютитися і дати відсіч.

Лише згодом приходить усвідомлення - жах, сором, страх і т.д., з'являється відчуття, що більше ніколи не буде як раніше.

У момент травми спрацьовує наступний механізм:

  1.  Втрачається контроль над ситуацією
  2.  Настає тотальний страх нового і непередбачуваного - змін, від цього моменту дитина ретельно обдумує можливі ходи та наслідки, уникає ризику.

 Як наслідок, тривожність і бажання контролювати все стає нав'язливою ідеєю і щоденним ритуалом.

Чим менше дитина, тим більше шансів, що сильна і не оброблена травма може бути витіснена з свідомості. На жаль, так працюють захисні механізми. Травма може не згадуватися роками, але її наслідки продовжують працювати і визначають «дивну поведінку» вже дорослої людини.

Але найстрашніше полягає в тому, що дитина, виростаючи, несвідомо створює свій світ і своє оточення таким чином, щоб відтворювати травмуючі його події. Якщо, наприклад, у шкільні роки у нього були проблеми з однокласниками, то будучи вже дорослим, він буде так провокувати своє оточення, що обов'язково викличе неприйняття.

Дівчинка, у якої був батько алкоголік, наркоман тощо, знайде собі такого ж «шкідливого» чоловіка. Якщо її били в дитинстві, то швидше за все вона буде провокувати на це і свого партнера і т.д.

Дитяча травма вважається не пережитою належним чином, якщо:

  • Якщо дитина не обговорила «ситуацію» з дорослим, якому довіряє
  • Самостійно зробила висновок про несправедливість навколишнього світу
  • Якщо ситуація була дуже небезпечною для психіки дитини і вона не пам'ятає її взагалі або «пропускає» у свідомість все крім травмуючих емоцій і почуттів
  • Якщо дитина не проявила або не дозволила собі навіть відчути агресію до того, хто травмує, зазвичай, близької людини
  • Якщо у дитини виникло і залишилося не вирішеним внутрішнє протиріччя: ображає, принижує той, хто повинен любити і захищати
  • Якщо дитина відчула незахищеність, а підтримку їй просто не надали

Щоб вивести на поверхню «свіжу» травму, необхідно створити атмосферу безумовного прийняття і довіри, а потім акцентувати увагу на почуттях дитини, особливо на тих, яких вона уникає, зрозуміти, як вона сприймає світ і як бачить себе у цій травмуючій ситуації.

Читайте також: «Змінити, не можна залишити» або «змінити не можна, залишити» рішення за Вами..

Якщо дитина ще маленька, то з нею потрібно:

  • Малювати і краще фарбами і пальчиками
  • Придумувати казки про травмуючу ситуацію і змінювати сюжет на «happy end»
  • Відтворювати ситуацію з іграшками.

 Коли дитина у віці до 10 років, потрібно організувати їй простір і можливість проговорити/програти ситуацію, щоб травма проявила себе у малюнках, іграх, розмовах. Дитині потрібна чутливість і підтримка значимого дорослого, якщо ще залишилися такі, кому дитина довіряє.

Але, якщо Ви бачите, що у дитини не виходить пережити «свіжу» травму, не чекайте поки вона її «поховає», зверніться до дитячого психолога, оскільки наслідки не пережитої травми обов'язково вплинуть на подальше життя дитини, а «отримати до неї доступ» буде складніше з плином часу.

 Пам'ятайте, спочатку, внутрішня реальність дитини - щастя, довіра світу, віра в свої сили, інтерес до життя, радість і успіх. Подбайте, щоб внутрішня реальність вашої дорослої дитини була такою ж.  

iPsycholog - Ваш психолог онлайн.

Як замовити безкоштовну консультацію?

Створіть анонімний обліковий запис
Створіть анонімний обліковий запис
Виберіть психолога для консультації
Виберіть психолога для консультації
Виберіть психолога для консультації
Виберіть психолога для консультації
Почніть консультацію із психологом
Почніть консультацію із психологом
Роль батька з одного боку - допомогти дочці прийняти власну жіночність, а з іншого боку - показати, як можна конкурувати в цьому світі, навчити справлятися з конфліктами, розвиватися, відстоювати себе як особистість.

Батьки і дочки

Роль батька з одного боку - допомогти дочці прийняти власну жіночність, а з іншого боку - показати, як можна конкурувати в цьому світі, навчити справлятися з конфліктами, розвиватися, відстоювати себе як особистість.
 
Скоро 1 вересня і якщо Ваша дитина стала студентом або просто перейшла до іншої школи, скоріш за все, у неї є хвилювання щодо нового колективу, поговоріть з нею про це, у статті є кілька ідей з чого почати.

Скоро 1 вересня. Топ 3 ідеї адаптації в новому колективі.

Скоро 1 вересня і якщо Ваша дитина стала студентом або просто перейшла до іншої школи, скоріш за все, у неї є хвилювання щодо нового колективу, поговоріть з нею про це, у статті є кілька ідей з чого почати.
 
Колись, в один прекрасний день, будь-яка, навіть найвихованіша, приємна, мила, добра, чуйна дитина, яка любить «обіймашки», перетворюється на «занозу» і виганяє в прямому і переносному сенсі, ще недавно гаряче улюблених батьків, зі свого простору. І це безумовно може збити з пантелику, а іноді й просто розлютити батьків.

Коли ваша дитина — важкий підліток. Як зберегти стосунки.

Колись, в один прекрасний день, будь-яка, навіть найвихованіша, приємна, мила, добра, чуйна дитина, яка любить «обіймашки», перетворюється на «занозу» і виганяє в прямому і переносному сенсі, ще недавно гаряче улюблених батьків, зі свого простору. І це безумовно може збити з пантелику, а іноді й просто розлютити батьків.
 
Часто на консультації психолога «виявляється» сильна образа на батьків. Недодали любові, часу, уваги, коли це було так потрібно. Не дозволяли відчувати свої почуття, думати свої думки, нав'язали переконання, які зараз сильно заважають жити. Забороняли бути собою…, але ж, якщо чесно, цей час давно минув. І якщо зараз поставити собі питання, а хто тепер заважає бути собою, жити своє життя? Відповідь буде очевидна – я сам/сама.

«Моє життя – моя відповідальність і тільки я обираю…»

Часто на консультації психолога «виявляється» сильна образа на батьків. Недодали любові, часу, уваги, коли це було так потрібно. Не дозволяли відчувати свої почуття, думати свої думки, нав'язали переконання, які зараз сильно заважають жити. Забороняли бути собою…, але ж, якщо чесно, цей час давно минув. І якщо зараз поставити собі питання, а хто тепер заважає бути собою, жити своє життя? Відповідь буде очевидна – я сам/сама.
 
Те, що люди і підлітки, зокрема, відчувають хвилювання, коли отримують «лайк» це нормально, погано коли починають порівнювати себе з іншими і намагаються спотворити або приховати свої справжні емоції, події, своє життя.

Соціальні мережі створені для того, щоб ми були «залежними». Топ 5 питань для Вас і Ваших дітей.

Те, що люди і підлітки, зокрема, відчувають хвилювання, коли отримують «лайк» це нормально, погано коли починають порівнювати себе з іншими і намагаються спотворити або приховати свої справжні емоції, події, своє життя.